МОТО́РКА, и, ж., розм. Моторний човен. — Товаришу Глухенький, позич до вечора моторки вивезти сіно з плавнів (Гончар, Новели, 1954, 138); Маленька швидка моторка блискавично перетяла Волгу (Собко, Вогонь.., 1947, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 812.