МОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до морози́ти; // у знач. прикм. Пахощі міцної кави сповнюють літак, змішуючись іа запахами свіжої картоплі, мороженої риби (Перв., Дикий мед, 1963, 3); Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого снігу, морожених трав, гнилуватого моху стали особливо відчутними (Собко, Кавказ, 1946, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 804.