МОРЕХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч., заст. Мореплавець. Одважний мореходець Черкаторе і смиренний брат Верідікус провадять мирну розмову (Л. Укр., III, 1952, 742).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 802.