МОНУМЕНТА́ЛІЗМ, у, ч. Грунтовність, глибина змісту (творів мистецтва). Тяжіння до епічності й монументалізму є взагалі однією з характерних рис сучасного радянського роману (Про багатство л-ри, 1959, 206); Сучасний монументалізм українського мистецтва грунтується на пристрасному ствердженні героїки, патетики праці радянських людей (Літ. Укр., 14.IV 1970, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 694.