МОЛОЧА́Р, я, ч. 1. Той, хто приймає молоко або возить його на молочно-приймальний пункт. Що Олексій про це не забув, свідчили записка і книжка, які він недавно переслав Уляні колгоспним молочарем (Логв., Літа.., 1960, 75).

2. Той, хто торгує молоком і молочними продуктами.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 792.