МОЛОДЮ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що молодісі́нький. Такі веселі, такі файні хлопці визирають з танків. Та молоді-молодюсінькі, ще й лиця рум’яні! (Ю. Янов., І, 1954, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 789.