МОЛОДНЕ́ЧА, і, ж., рідко. Молодь. Голоси веселих пісень молоднечі, мов щебетання весняних пташок, разом з садовими пахощами проймають усе повітря (Мирний, І, 1954, 360).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 788.