Про УКРЛІТ.ORG

мокляк

МОКЛЯ́К, а, ч., діал. Моква (у 2 знач.). Баба була сама, стара, мала хату та й той кавалок поля далекий від села, на мокляках (Фр., IV, 1950, 10); Є над рікою вільшина, а між нею і берегом мокляк. Він тепер підсох або й зовсім висох, то перейдемо без перешкоди (Оп., Іду.., 1958, 609).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 781.

вгору