МОЗОЛИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що мозоля́стий. Пливе нарід ріками на Кальварію, тягнуться.. помарнілі лиця, підносяться тверді, мозолисті руки (Фр., IV, 1950, 263); Син узяв мозолисту руку, синю від прожилок, і приклав до уст (Панч, II, 1956, 513).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 780.