МИШВА́, и́, ж. Збірн. до ми́ша. А воно як унадилась каторжна мишва, прямо цілими снопами так і носять гречку в нори (Україна.., І, 1960, 316); В ожереді живе сила мишви, і вони іноді виходять на повітря, от лисиця, видно, й приходить полювати на них (Коп., Як вони.., 1961, 109); * У порівн. Фашистам не вдалося прорватись у Східну Пруссію, і вони на якийсь час принишкли, як загнана мишва (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 412).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 723.