МИ́ША, рідко МИШ, і, ж. Невеличка тварина ряду гризунів, перев. сірого кольору, з гострою мордочкою і довгим тонким хвостом. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис, 1864, № 8068); Часами й злякана сіра миш висмикнеться зі своєї нори, перебіжить попід ноги женчисі та й знов повзне в ямку (Фр., І, 1955, 60); [Свічка:] Мушу попередити: по цій дорозі не тільки танк, а й жодна миша щоб не пролізла (Корн., II, 1955, 49); На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (Коп., Як вони.., 1948, 14); * У порівн. Невеличкий і юркий [верткий], як миша, хлопчик пірнув під лаву і миттю опинивсь біля учителя (Мирний, І, 1954, 329).

∆ Летю́ча ми́ша: а) те саме, що кажа́н. Чому так добре почувають себе в повітрі сліпі летючі миші? Виявилось, мають власні ультразвукові "локатори" (Знання.., 3, 1966, 6); * У порівн. Монашки чорною зграєю вкрили подвір’я, мов летючі миші, обліпили ганочок (Мик., II, 1957, 270); б) переносний гасовий ліхтар. В корівнику було напівтемно. Ліхтар "летюча миша" висів на стовпі посеред приміщення і тихо погойдувався (Тют., Вир, 1964, 110).

◊ Бі́дний, мов (як, на́че і т. ін.) церко́вна ми́ша — дуже вбога людина. — І нащо він тобі здався? Він же бідний, мов церковна миша (Стельмах, І, 1962, 537); Метуши́тися (товкти́ся і т. ін.), як (на́че, мов і т. ін.) ми́ша в па́стці — розгублено, безладно щось робити. Маланка товчеться у пітьмі, як миша у пастці, а що хотіла зробити — не знає (Коцюб., II, 1955, 47); Стара метушиться в темряві, як миша в пастці, ніяк не може намацати на карнизі сірників (Тют., Вир, 1964, 191); На се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають і т. ін.) — про поганий, тривожний настрій. Воно якось не пристало.. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці, наче миші шкрябають (Коцюб., І, 1955, 163); Попа́стися, як (мов, на́че і т. ін.) ми́ша (миш) в па́стку — потрапити в безвихідне становище. Тож, коли вже раз попався, наче в пастку бідна миш, то сиди, немов нанявся, не рушай, мовчи та диш! (Л. Укр., І, 1951, 274).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 722.