МИРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. мири́тися 1. Перекажу немудру мову Отця чи дядька-старика, З дівчатком зустріч юнакову.., Розлуку, радісне миріння (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 713.