МИРНО́ТА, и, ж., діал. Злагода, спокій. У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (Н.-Лев., II, 1956, 345).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 714.