МИМОЇ́ЖДЖИЙ, а, е. Який проїжджає мимо кого-, чого-небудь; проїжджий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 709.