Про УКРЛІТ.ORG

милитися

МИ́ЛИТИСЯ, ми́люся, ми́лишся, недок.

1. Натиратися милом; намилюватися. Не милься, бо бриться не будеш! (Укр.. присл.., 1955, 170).

2. Утворювати піну, розчиняючись у воді (про мило). — Вночі потайки мило варить [коновал]: думає, що не знаємо. — Не милиться його мило, — роздягаючись, жартома кинула Вутанька (Гончар, II, 1959, 158); // Розчиняти в собі мило. Вода, в якій є розчинений двовуглекислий кальцій, називається твердою. Вона погано милиться (Таємн. вапна, 1957, 21).

3. Пас. до ми́лити.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 703.

вгору