МИГДА́ЛИНА, и, ж.

1. Ядро мигдалевого горіха.

2. геол. Мінеральне утворення круглої або овальної форми, яке виникає внаслідок виповнення мінералами пустот у гірській породі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 700.