МЕТЧІ́Й, присл., діал. Скоріше, швидше. Я метчій до Марусі (Вовчок, І, 1955, 247).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 695.