МЕ́РХЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бля́клий 2. Мерхлі тіні В кутку хитаються, як мак (Мал., Звенигора, 1959, 336).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 682.