МЕНШОВИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до меншови́к і меншови́зм. На [ІV-ому] з’їзді [РСДРП] переважали меншовики, внаслідок чого в ряді питань були прийняті резолюції меншовицького характеру (Іст. УРСР, І, 1953, 616); Звертався [Федір] до своїх — до незаможників, до матерів, до молоді, що запруджувала толоку: — .. Ні Петлюра, ні есери, ні меншовицька шушваль далі слів нікуди не пішли (Гончар, II, 1959, 227).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 673.