МЕЛІ́ЗМИ, мелі́зм, мн. (одн. мелі́зма, и, ж.). Невеликі музичні звороти, які прикрашають мелодію. В мелодиці народних пісень та інструментальної музики є багато дрібних мелодичних прикрас (т. зв. мелізм) (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 669.