МЕКЕ́КАТИ, меке́каю, меке́каєш і меке́чу, меке́чеш, недок. Видавати звуки "мекеке" (про кіз, овець і т. ін.). Овечки мекекають; кози собі теж за ними, та тупотять, та бігають по загороді (Кв.-Осн., II, 1956, 172); — Іди, іди, пустунко, твої кози вже мекечуть, — мовив дід (Ів., Вел. очі, 1956, 120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 668.