МАЇ́ТИ, маю́, маї́ш, недок., перех., діал. Заквітчувати. [Війт:] Маєте маїти [школу], то звивайтеся швидко! (Фр., IX, 1952, 188); * Образно. Життя одному квіттям все маїть, а терням преться до грудей другого (У. Кравч., Вибр., 1958, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 597.