МАЄ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Прикм. до май1. Сонцем маєвим нехай наше слово заблисне, заграє, Жаль наш маєвим дощем хай на лани капотить (Фр., XIII, 1954, 306); Маєвий день був красний, люди по огородах, по полях працювали (Ков., Тв., 1958, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 593.