МАЯ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що маяко́вий. Маячна башта.

∆ Мая́чна культу́ра (росли́на) — культура, що її висівають разом з іншими культурами, але яка сходить раніше за них і позначає рядки посівів. — Колись було підсівали.. рядочки маячної культури, — згадує Григорій Антонович, — щоб міжряддя раніше обробити й бур’яни знищити (Хлібороб Укр., 9, 1965, 30).

МАЯЧНИ́Й, а́, е́. Стос. до маячення. Та й усе життя отоді в Обухівці — не віриться, що це була дійсність, а не привиділось у важкому маячному сні (Головко, II, 1957, 179); Неясні маячні образи вимальовувались перед ним (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 167); // Божевільний, безумний. У своїх маячних планах завоювання світового панування фашисти відводили Україні особливе місце (Ком. Укр., 10, 1964, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 660.