МА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. ма́яти 1, 2. Бійці і мирні люди довго махали табунщикам, і це маяння рідних рук хвилювало до сліз (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 541).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 659.