МАЮ́СКУЛИ, ів, мн. (одн. маю́скул, а, ч.), спец.

1. Великі літери, переважно в текстах стародавньої писемності; протилежне мінускули.

2. тільки одн. Письмо, шрифт, що складаються з таких літер. Візантійський маюскул.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 659.