МА́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до масти́ти 1, 2. * У порівн. Він з подивом розглядав налите здоров’ям обличчя, що лисніло, немов салом мащене (Горд., І, 1959, 490).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 659.