МАШИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Те саме, що марширува́ти. Наш полк стояв тоді аж у Банаті, далеко. Трохи не два місяці маширували, доки зайшли (Федьк., Буковина, 1950, 112); Він у Відні пуцував [чистив] коні капітанові, у Пешті маширував (Хотк., II, 1966, 69); Йшла через село хура з пораненими людьми, маширували [люди] з лопатами закопувати мертвих (Ю. Янов., І, 1958, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 658.