МАХО́РОЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що махо́рковий. Єфрейтор силою притяг сержанта до паркана. Дихав біля нього важко й уривчасто, обдаючи його щоку махорочним духом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 656.