МАХНО́ВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто належав до контрреволюційної банди отамана Махна. Роки йшли крізь мороз і вітер, на полях не стихало, гуло… Лютували махновці-бандити, коли знов я прийшов на село (Сос., І, 1957, 240).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 655.