МАХЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що шахраюва́ти. Інколи в їхньому [картярському] гурті враз спалахувала спірка. — .. Не махлюй, Горбач! (Збан., Єдина, 1959, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 655.