МАТЕРИ́К, а́, ч.

1. Те саме, що контине́нт. Материків усього шість: величезна Євразія (Європа та Азія разом), на яку припадає більше третини всієї суші, потім Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія і, нарешті, Антарктида (Фіз. геогр.., 6, 1957, 4); Поміж двома материками Ліг многоводний океан (Рильський, II, 1960, 317).

2. Ненаносний шар землі під грунтом; підгрунтя. Докопалися до материка, либонь і вода буде (Сл. Гр.); Під шаром чорної землі йшов материк (Археол., II, 1948, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 645.