МАСТИХІ́Н, а, ч., спец. Вузька лопаточка, ніж, якими художники користуються для розтирання фарб, згладжування мазків фарби тощо; шпатель. Техніка живопису мастихіном стає тепер основною у Павла Матвійовича [Горобця] (Мист., 1, 1965, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 643.