МАСЛЯ́К, а́, ч., діал.

1. Маслюк. Підвечіркуючи, панич убрав аж п’ять мандрик та горщечок масляків (Кв.-Осн., II, 1956, 195).

2. Маслак. Став костоправ мені ладити ногу. Я кричала не своїм голосом. Батько впав на піл, затуливши вуха, а масляк тільки хрусь (Барв., Опов.., 1902, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 639.