МАРУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до мару́дний. Хто його знає, як це він встигав за неї й за себе робити при своїй марудності (Григ., Вибр., 1959, 352).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 634.