МАРОДЕ́РСТВО, а, с. Учинки, поведінка мародера. Вчора Ференц розмовляв з перебіжчиком.. Розповідає: в центрі [Будапешта] нестримні грабунки, мародерство, голод (Гончар, III, 1959, 246); Сама французька армія, якій було завдано смертельного удару під Бородіном, з кожним днем усе більше розкладалася. Солдати займалися мародерством (Ком. Укр., 8, 1962, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 632.