МАРНОТРА́Т, а, ч. Те саме, що марнотра́тник. Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (Олесь, Вибр., 1958, 295); — Каменем мостять береги, бо стали багатими. — Не так багатими, як марнотратами (Чаб., Тече вода.., 1981, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 631.