МАРКІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., с. г. Робити борозенки маркером (див. марке́р²) для сівби або садіння чого-небудь. Перед садінням поле маркірують у двох напрямах на віддалі 50 сантиметрів ряд від ряду (Колг. Укр., 8, 1956, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 629.