МАНІФЕСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. неперех. Брати участь у маніфестації. Маніфестувати по вулицях міста.

2. перех., перен. Виявляти що-небудь, свідчити про щось. Згадались мені кращі люди, яких-но я знав, згадалось, як на збірках однодумців маніфестували вони свою любов до народу (Коцюб., І, 1955, 259); Члени цього товариства ["Тарасівці"] зобов’язувалися всюди маніфестувати своє українство, розмовляти в публічних місцях українською мовою (Сам., II, 1958, 404).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 622.