МАНЮ́НІЙ, я, є, пестл. Дуже маленький; крихітний. Син до шаблі простягає пальчики манюні (Мал., Звенигора, 1959, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 624.