МАНТУ́ЛКИ, ів, мн., діал.

1. Ласощі, солодощі. Була оце на ярмарку та купила дітям мантулків (Сл. Гр.).

2. Різноманітний дрібний товар. Показує на суздальців, що зайняли [на ярмарку] ряд з образами, ложками, поясами й іншими мантулками (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 624.