МАНКІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., чим, книжн., рідко. Те саме, що легкова́жити 1; нехтувати. Манкірувати заняттями.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 623.