МАНЕВРО́ВИЙ, а, е.

1. Те саме, що мане́врений 1. В маневрових боях Йдуть танкетки, танки ідуть (Ус., Вибр., 1948, 82).

2. Признач. для маневрів (у 5 знач.). В депо покрикували невсипущі маневрові паровози (Чаб., Балкан. весна, 1960, 222).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 619.