МАНДА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до манда́т. Мандатне посвідчення; Мандатна система; Мандатні території.

∆ Манда́тна комі́сія — виборний орган, що займається перевіркою повноважень делегатів з’язду, конференції тощо. Приїздили з найнесподіванішими мандатами: від сільських старост, від "Просвіт", від "Селянських спілок". Мандатна комісія спробувала була анулювати такі мандати (Головко, II, 1957, 432).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 617.