МА́МОНТ, а, ч. Вид слона льодовикового періоду з довгою вовною та великими бивнями, загнутими догори. Гострим камінцем Накарбував [дикун] серед стіни в печері Якогось мамонта (Рильський, II, 1960, 60); Жителі [Мізинської] стоянки займалися полюванням на.. мамонта, носорога, північного оленя (Іст. Укр. РСР, І, 1953, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 615.