МА́ЛІСТЬ, лості, ж.

1. розм., рідко. Абстр. ім. до мали́й 1. Комендантова конторка вражала своєю малістю (Загреб., Спека, 1961, 306).

2. діал. Дитинство. Старість побраталась з малістю; малість прилипла до старості (Мирний, І, 1949, 186).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 608.