МА́ЛО-ПОМА́ЛУ, присл., розм. Те саме, що пома́лу; поступово, потроху. Рустем, хоч молодший, мав вплив на свого товариша, той його слухав та мало-помалу втягався у роботу гуртка (Коцюб., II, 1955, 135); Мало-помалу вони розговорилися, і Бачура дізнався у хлопця про деякі подробиці його дитинства (Чаб., Тече вода.., 1961, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 611.