МАЛОПОМІ́ТНО. Присл. до малопомі́тний. Важко й малопомітно посувалася наша робота (Збан., Єдина, 1959, 219); Як жив [Антонович], так і вмер: спокійно, просто, малопомітно (Гончар, III, 1959, 367).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 611.