МАЛИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ме́нший, а, е.

1. Невеликий розміром, незначний величиною; протилежне великий. І малії камінці роблять синці (Номис, 1864, № 7350); Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях. Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Гл., Вибр., 1951, 112); Зварниця-ударниця у косинці білій — Бронзове обличчя, руки загрубілі… Дай же мені руки ці малі, дівочі, Поверни до мене свої терен-очі (Забашта, Нові береги, 1950, 41); // Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). Сумує, квилить, плаче рано В Путивлі граді Ярославна. І каже: — Дужий і старий, Широкий Дніпре, не малий! (Шевч., II, 1953, 336); В СРСР велику увагу приділяють використанню великих і малих рік (Фіз. геогр., 5, 1956, 49); // Невисокий, низький. Можна було зрозуміти, що втік він не так од панщини, як од лютої жінки, яка мала занадто великі кулаки для малого на зріст Івана (Коцюб., І, 1955, 347); Капітан сидів урочисто, бо він був уже літня людина і знав, де й як треба сидіти. Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Ю. Янов., II, 1958, 115); // Неширокий, вузький. На нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці (Л. Укр., II, 1951, 185); // Меншого, ніж треба, розміру. Зробив — на собаку мале, на кішку велике (Номис, 1864, № 11130); // Уживається в складі власних імен, назв установ, різних термінів і т. ін. Мала Азія; Малий театр; Мала літера; Мала енергетика; Малі планети.

Мала́ вода́ — низький рівень води в річках, озерах; період, коли рівень води понижується. Хто хоче їхати до села знизу, мусить через той брід. Літом, коли вода мала, то воно й нічого, ледве по колодки засягне, а коням лиш трохи повище колін (Фр., III, 1950, 7).

∆ Мала́ кало́рія див. кало́рія; Малі́ фо́рми див. фо́рма.

◊ Мала́ ку́па див. ку́па; Малі́ ру́ки — те саме, що Коро́ткі ру́ки (див. коро́ткий). — Може, битимеш?! Малі руки… руки не виросли! — тріскотала вона (Мирний, IV, 1955, 51).

2. Невеликий кількісно; нечисленний. Та ось, наче смерті яма, Відчинилась міська брама І з дружиною малою Вийшов князь з Переяслава (Фр., XIII, 1954, 369); // Невеликий сумою (про гроші). Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (Н.-Лев., II, 1956, 210); Було чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути (Барв., Опов.., 1902, 155).

3. Короткий, недовготривалий (про відрізок часу). Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине (Шевч., II, 1953, 178); [Юліан:] Їхав я сюди, щоб сватать твою сестру Ялину, та ба! Спізнився. Сказано ж, як сироті женитись — то й день малий (К.-Карий, II, 1960, 75).

4. Невеликий віком (переважно про дітей); малолітній. Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою Моєї матері (Щог., Поезії, 1958, 260); Льон не зійшов, погоріли коноплі… Чим-то обшиє вона [мати], облата Діти малії (Манж., Тв., 1955, 42); — Охо-хо-хо-хо … А правду кажуть — малі діти, мале й горе. А виростуть… — промовила мати, хитаючи головою (Автом., Так народж. зорі, 1960, 238); // у знач. присудк. сл. Вночі я ходжу з револьвером і автоматом, тоді ніхто не скаже, що я малий. Стережу (Ю. Янов., І, 1954, 77); // у знач. ім. мали́й, ло́го, ч.; мала́, ло́ї, ж.; мале́, ло́го, с. Про хлопчика, дівчинку, немовля. Що проти кого, а проти дітей я й не зговорю. Пригорнула малих до серця та тільки плачу (Вовчок, І, 1955, 7); Виріс у наймах. Не раз довелося покуштувати малому київ (Павл., Бистрина, 1959, 106).

З мали́х літ — із дитинства. Кому власна батьківщина З малих літ не дорога, — Той непевна є людина (Граб., І, 1959, 316).

◊ Мале́ й вели́ке див. вели́кий; Старе́ й мале́ див. стари́й.

5. Незначний за силою, ступенем свого вияву. Тепер Еней убрався в пекло.. Там мука грішним не мала (Котл., І, 1952, 134); Ні великої радості, ні малого горя не знало життя їх [Шавкунів] (Мирний, II, 1954, 263); // Несильний, нетривалий (про явища природи). Велика хмара, та малий дощ (Номис, 1864, № 4130); // у сполуч. зі сл. сила. Слабий. Ми паралітики з блискучими очима, Великі духом, силою малі (Л. Укр., І, 1951, 113).

За мали́м не… — мало не… Сам [Гордій] кинувся до діда і з розгону штовхнув його. Кремезний дід з такої несподіванки поточивсь і за малим не впав (Гр., II, 1963, 11).

∆ Мали́й хід, мор. — уповільнений хід судна (уживається часто як команда). [Гайдай (читає сигнал):] Міноносцю "Стремительному" стати на правий фланг… Малий хід… (Корн., І, 1955, 46).

6. Який не має великого значення; неістотний. [Руфін:] Єдина зміна, що знак ягняти став замість орла… [Прісцілла:] Се зміна не мала… ти мало знаєш апостолові твори, щоб судити (Л. Укр., II, 1951, 347); Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (Дор., Три богатирі, 1959, 44); // у знач. ім. мале́, Ло́го, с. Щось незначне, не дуже важливе. Хто великого не бачив, той і малому дивується (Укр.. присл.., 1955, 280); [Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубила (Кроп., II, 1958, 268).

7. перен., зневажл. Позбавлений внутрішньої глибини. — Не спіткалася б тобі така біда, не покохала б ти нерівню своїм малим розумом… (Барв., Опов.., 1902, 87).

8. Який займає невисоке суспільне або службове становище. Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство; Не малий буде він панок (Котл., І, 1952, 70); // у знач. ім. малі́, ли́х, мн., рідко. Нижчі, пригноблені шари суспільства. І відітхнуть натруджені, малі, Під прапором любові, правди, згоди! (Стар., Поет. тв., 1958, 183).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 606.