МАЛЕ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що дитя́чий 1. — А справді-бо, папір з малечих літ псувати Навик я (Рильський, II, 1946, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 606.